Люблю….

Бріф 4

Люди зачаровані успіхом. Бізнес коментатори намагаються зрозуміти фактори успіху, які відіграють роль в індивідуальному, товарному (продуктному) успіху, успіху компанії та в економічному успіху країн.

Люди. Різні типи організації потребують конкретних лідерів. Наприклад старт-апи з їх енергійними підприємцями, зрілі компанії з їх серйозними проте на щастя натхненними генеральними директорами, проблемні компанії з їх кмітливими спеціалістами. Кожна також потребує менеджерів та робітників з різними характерними рисами(!). Уявіть комбінації типів характеру , які необхідні в банківській сфері у порівнянні з рекламним агентством.

Продукт. Загальновідомо , що успіх товару важко передбачити. Існують ледь вловимі соціальні, культурні та технологічні комбінації умов , які можуть вплинути на успіх або на його провал в іншому випадку. Люди вирішують чи прийшов час продукту”. Технологія ,яка може задовольнити потребу ,можуть існувати задовго до запуска продукту на її основі. На початку, ціна може грати важливу роль, проте після певного часу, головна маса користувачів розвивається, ціни знижуються, і ніхто не може осягнути, як вони могли обійтися без неї.

Компанії. Тут факторами успіху є енергійність, далекоглядність та ефективність але багато з тих компаній, які начебто володіли цими факторами 30 або ж 5 років тому назад, на сьогодні вони здавалось втрачені. Стиль управління також є важливим : «гуру» (спеціалізовані посібники, ведучі спеціалісти) та книги з управління мають багато відповідей. Те що стає мантрою – стає загальновживаним але об’єктивних критеріїв для відносної ефективності для кожного типу компаній не є можливими.

Країни. Історія економічних успіхів, наприклад Японії, Германії та Швеції, стали бажаним прикладом для імітації. В 70-их роках, державні експерти та академіки відправились до цих країн на переповнених літаках за для пошуку «магічних» інгредієнтів. В 80-их та на початку 90-их, вони відправились до Азіатського тигру з перехідною економікою. Зараз економіка США є показною моделлю для всіх. В різні часи, вклад в самовдосконалювання, здібності до підприємства, ефективний доступ до капіталу, підтримання інститутів та гарна освітня система є важливими чинниками успіху проте вищезгадані країни володіють ними на різному рівні. Тяжко віднайти формулу успіху для конкретного часу.

У будь якому випадку, як успішно слідувати прикладу компаній та країн? Компанії мають певну культуру , що є результатом довгої або ж короткої історії існування. Якщо керівники та їх консультанти різко змінять її , наприклад зменшуючи її, вони можуть вирвати ту саму річ, яка змушувала їх працювати. З іншого боку, зміни можуть бути необхідні, та компанії з успішною культурою та структурою на початкових умовах, дуже важко змінити навіть чесним шляхом, навіть якщо вони проходять крізь адаптивний період останнього стилю управління. Завжди будуть присутні «протестувальники», якщо ж не будуть переконані харизматичним лідером: менеджери та працівники, які відмовляються від змін тому що не розуміють як речі, які зробили компанію успішною в минулому, не є ефективними насьогодні і навіть можуть привести до її краху. Одна з причин розробки нового продукту через старт-ап є те , що культура та рецепт успіху створюється з самого початку.

З країнами зовсім інший випадок, як можна зімітувати соціальну структуру та традиції , які розвивались роками, якщо у вас зовсім різна відправна точка? Старий жарт про пошук придатного шляху. У будь-якому разі, світова економіка не стоїть на місці та вибрана вами успішна модель, яка є визнаною, вже могла втратити свою актуальність.

Головне – адаптивна здатність. Наприклад, США є світовим лідером адаптації старих організацій серед технологічних змін, на кшталт Форд та АйБиЄм, що мали чудесно вирішили свої проблеми в минулому. Проте радикальні інновації також є важливими. США добре справляється і в створенні нових компаній , які швидко стають світовими лідерами , чудовими прикладами є Майкрософт та Інтел. Як завжди, економіка США є домінуючою.

Юніт 4

Профіль: Карлос Слім

Карлос Слім є або ж першою або другою найбагатшою людиною зі статком оціненим в 67 мільярдів доларів. Можливо про цю найбагатшу людину ви ніколи не чули , нещодавно його вплив був здебільшого встановлений в рідній Латинський Америці, де володіння його сімейної імперії вміщує більше ніж 200 компаній, охоплюючи все починаючи від банкінгу та роздрібної торгівлі до телекомунікацій, дорожнього будівництва та ресторанів. Але через розмір свого статку, він не міг надовго залишатися на локальному ринку. За останні роки, він почав своєю мертвою хваткою продвигатися до північного кордону та в глиб США, і цього тижня зловивши зненацька американську інтелігенцію інформацією про інвестування 250м доларів в New York Times”.

Слім досяг успіху наслідуючи приклад свого батька Хуліана, який емігрував з Лебанона у 14 років та заробив свій статок завдяки інвестуванню в нерухомість в 1910-17их роках , під час мексиканської революції, та прикладу американського нафтового мільярдера Джина Поула Гетті. Ще хлопчиком Слім перейняв гострий розум Гетті та віддзеркалив його вміння заробляти гроші.

У віці 11 уроків, він вклав в державні заощаджувальні облігації, стежучи за всіма його покупками через детальну бухгалтерську книгу. У 15 років, вік придбав дуже маленький пакет акцій банка «Banco Nacional de Mexico», згодом найбільший банк в Мексиці, і той що згодом він купив, як теперішній власник Сітігрупсподіваючись розділити деякі свої активи.

При вивченні цивільного будівництва в університеті в Мехіко, він зрозумів, як заробити гроші від інвестування в компанії та згодом почав працювати у якості біржового маклера, після випуску, працюючи 14 годин на день.

Тільки після 1982 роки після мексиканської рецесії, Слім почав заробляти гроші, отримані від переваг загальнонаціональними розпродажами іноземних та місцевих активів за низькою ціною, та згодом продаючи їх країнам з найгіршим становищем економічної кризи.

Цей період призвів до формування одного з ключових частин імперії Сліма «Групо Карсо», яка на сьогодні має річний обсяг продажів у розмірі 8,5 мільярдів доларів та володіє компаніями роздрібної торгівлі , наприклад «Санборнс» та «Сіарс», а також широкий спектр виробничих підприємств.

Вісім років по тому, в 1990 році , стався другий важливий поворотний момент у кар’єрі Сліма, коли Мексика вирішила приватизувати свою національну телекомунікаційну компанію. Слім відразу особисто поговорив з головами американської південно-західної Бели, «Франс Телеком» та цілих 35 інших національних інвесторів але йому вдалося встановити контроль над компанією «Телмакс».

Приблизно 90% телефонної мережі Мексики під контролем «Телмакс». Але існує і інша дешева мобільна мережа «Амеріка Мовіл», які він також контролює, та виросла в значну частину його імперії, даючи доступ до мобільної мережі іншим регіонам Латинської Америки. Зараз вона оперує в 11 країнах, включаючи Бразилію, Еквадор та Гватемалу.

Багато коментаторів вважають , що його не що давня серія покупок є частиною бажання повторити те, що він зробив в Мексиці в 1980 на світовій арені, користуючись глобальним економічним спадом за рахунок інвестицій в проблемних активах та скуповуючи за низькою ціною доки він ще може.

Незважаючи на очевидне багатство , він залишається скромним у своїх смаках, і часто бачили його носячи наче пластиковий годинник, які вдвоє більші за калькулятор. Його одяг, як правило, зазвичай придбана у багатьох рітейлерів його ж імперії.

Протягом наступних чотирьох років, він зміг витратити 10$ млрд. через його благодійний фонд Карсо, чия головна мета полягає в тому, що б боротися з маргіналізацією та бідністю за рахунок інвестицій в охорону здоров’я, освіти та працевлаштування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бріф 5

Найкраща робота та , яку ти любиш, написав французький письменник ( и керівнико-думовець) Стендаль. Кількість людей з такою любовью дуже мало, але існують різні аспекти офісної та заводської роботи , які можуть принести задоволення. Відносини з колегами можуть бути дружніми та близькими. Наприклад, деякі люди отримують радість від праці в команді. З іншої сторони, погані відносини з колегами можуть вганяти в депресію і привести до незадоволення та значного стресу.

   В 1960-их Фредерік Херзберг провів значні досліди з мотивування людей в організації. Він вияснив , що такі речі як «заробітна плата» та «умови праці» не тільки не достатні для того , щоб робітники були задоволені їх роботою , а й можуть мати зворотній ефект при їх поганій якості. Він називає ці речі як «гігієнічні фактори». Представляємо повний список:

Контроль (Керівництво)

Політика компанії

Умови праці

Заробітна плата

Міжрівневі відносини

Безпека

Певні фактори мають позитивний ефект. Такими є мотиваційними факторами:

Досягнення

Визнання

Сама робота (Безпосередньо вид праці)

Відповідальність

Успіх

Розвиток

Інший класичний письменник в цій сфері є Дуглас МакГрегор , котрий також говорив про ідею Теорії Х, з якою погоджуються багато менеджерів, що люди інстинктивно відчувають неприязнь до роботи, та Теорію Y , яка має більш позитивний погляд на те , що кожен має потенціал для розвитку та до відповідальності.

За останній час, термін «делегування повноважень» котрий позначає ідею, яка полягає у тому, що рішення проблеми мають бути виконані робітниками, які найкраще ознайомлені з проблемою.

Проте для деяких робітників така відповідальність може принести лише стрес. Люди все більше говорять про необхідність праці, яка покращить якість життя, матиме рівновагу «дім-робота» та з малим рівнем стресу. Інші сперечаються, що люди можуть отримати стійке відчуття успіху та задоволення лише за наявності припустимого та постійного рівня стресу. Вони виражають невдоволення появі індустрії стресу, з її стрес консультантами та стрес терапевтами, коли насправді ж його рівень залишається на такий же.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *